Я не жалкую Жодної миті. Я порахую сотні вогнів, Що дарували ніжність та світло. Серед усіх, ми були самі.
Ні. Це не холод. Це не прощання. Це тільки мить серед сірих думок. Ні. Це не жарт. Не пусте обіцяння. Це лише Я. Загубилася знов.
Дай, мені руку! Дай, два крила! Хай пронесуть Через тихі моря! Хай нагадають, Хто я, хто є ти! Хай… Не згасають наші зірки!
Час лихоманить. Час розгубився. Стільки безглуздя Навколо в очах. Як таке сталось! Що зорі зникли, Що ранок швидко Лине від нас!!
Дай, мені руку! Дай, два крила! Хай пронесуть Через тихі моря! Хай нагадають, Хто Я, хто є Ти! Хай… Не згасають наші зірки!
07.03.2014 |