Холодний вітер студить груди:
Там досі тліє почуття
Для тебе я давно Іуда
У мене ти навік – свята…

Я прошу: не благай ніколи
Із криком серця «відпусти»
Політ твій вище від моєї волі
У тебе є свій шлях.
Лети!

Порожнім поглядом розріжу небо:
Те небо, де колись сміялась ти…
Лише пір’їсті хмари-стебла,
Наївної ще посмішки сліди.


Та прошу: не благай ніколи
Із криком серця «відпусти»
Політ твій вище від моєї волі
У тебе є свій шлях.
Лети!

Той вечір розчинився у образах
Тумані фар червоного авто
Крізь осені летить єдина фраза
Що тихо мовив пан Ніхто…

Та прошу: не благай ніколи
Із криком серця «відпусти»
Політ твій вище від моєї волі
У тебе є свій шлях.
Лети!

Роки очистять твою пам'ять
Від брухту непотрібних смс
Моє життя – лиш сіра пляма
У закутку душі, далеко десь…

Я прошу: не благай ніколи
Із болем і тремтінням «відпусти»
Політ цей вище від твоєї долі
У тебе є мета.
Щасти!



---