Рубрики
О проекте
Общение
Партнеры

Бредовые : 11
Написал Seamni в 13/02/2009 11:52:25 (1461 прочтений) Стихи того же автора

Дивлюсь у вікно - ніч
Відкриваю - чую цвіркотіння цикад
Я замотую тебе у шарф і тягну за руку - у ніч
Ти не розумієш але не пручаєшся
Ми виходимо з темного затхлого під'їзду - прямуємо до поля
Йдемо доріжкою - дихання рівне
Я підіймаю очі - місяць у повні
Моє дихання стає уривчастим
я починаю нервово хапати повітря
Твоя грудна клітка навпаки - плавно здіймається і опускається
Ти дивишся прямо, очі у світлі місяця яскраво-зелені
я врізаюсь тобі в долоню холодними синіми пальцями
Ти повертаєш до мене голову і всміхаєшся...
я здригаюсь, ти - звір, заплющую очі на декілька секунд,
відкриваю - ти знов йдеш дивлячись перед себе...
Звертаєш на поле, заходимо у високу траву
Ти відпускаєш мою руку, час починає текти повільніше,
ти граційно падаєш на траву мов на перину -
я повторюю за тобою
За 15 хвилин третя. Лежимо, вдивляємось у небо.
Як ти змінився, невже змирився з моїми дивацтвами,
ти казав, що в мене не всі вдома,
але сьогодні ти повернувся - і наче вже нікого не чекаю...
Місяць світить просто на мене,
у чорних очах з'являються великі яскраві жовті плями,
світло протікає далі і прорізає мозок.
Моє тіло починає конвульсивно рухатись,
в очах гра тіней, горло стискається.
я знаходжу твою руку, стискаю так, що відчуваю, як по моїй починає
стікати приторно тепла кров
У голові - ти, із звіриним оскалом і зеленими очима,
навколо тебе витають тіні,
ти спокійно стоїш і всміхаєшся
Мене трусить, мені холодно, все більше, більше, більше...
Я відчуваю як кожна клітина мого мозку
нервово пульсує задаючи такт тілу
Твій сміх стає різким як удари медіатора,
я відчуваю, що за мить обірвусь як перетягнена струна
Звук лезом виривається з горла
Різко схоплююсь, тремтячими руками намацую цигарки,
закурюю - 3:01
В повітрі стійкий запах металу
Дивлюсь на свої руки, відчуваю як стікають струмки крові.
Струшую рукою - але там ні сліду
Повертаюсь до тебе - тебе нема...
Звісно нема, не було, тебе тут і не може бути...
Підіймаю очі - місяць у повні...


---

Оценка: 0.00 (0 голосов) - Оцените этот стих -


Другие стихи
01/11/2020 14:21:30 - Портреты юдиц с жасмином и алмазами
25/10/2020 15:36:55 - Портреты юдиц с вишнями и ядом
09/10/2020 14:16:14 - Портреты юдиц за чтением и в трауре
09/10/2020 11:25:07 - Если скучно - лист возьму, бумагу
02/10/2020 21:01:17 - Портреты юдиц за млечными столами
27/09/2020 9:00:16 - Верю в истину боли сердечной...
26/09/2020 15:18:13 - Портреты юдиц за винтажными декорациями
20/09/2020 16:07:48 - Портреты юдиц в эфирной лепнине
11/09/2020 12:42:58 - Портреты юдиц в нагорном сумраке
04/09/2020 12:20:12 - Портреты юдиц в диаментной цвети

Комментарии принадлежат их авторам. Мы не несем ответственности за их содержание.
Отправитель Нити
*ромашка*
Отправлено: 13/02/2009 13:35  Обновлено: 13/02/2009 13:35
Местный житель
Дата регистрации: 25/03/2008
Из:
Сообщений: 2670
 Re: 11
вторая работа подряд...

знаю, что все равно, - что другие чувствуют при этом...

ведь у тебя свой собственный мир...

вот только что он после себя оставляет?

всё равно?


тоже поверю.


только не поверю, что сидя очередной раз за сигаретой, тебе в нем в который раз не станивится тесно......


так же, как и мне, касаясь к нему....
AlexandrV
Отправлено: 13/02/2009 16:46  Обновлено: 13/02/2009 16:46
Местный житель
Дата регистрации: 19/01/2009
Из: г.Павлоград
Сообщений: 2091
 Re: 11
А хто ж то був.
Так захопило.
Seamni
Отправлено: 13/02/2009 18:22  Обновлено: 13/02/2009 18:22
Редко уходящий отсюда
Дата регистрации: 09/02/2009
Из: Ужгород
Сообщений: 118
 Re: 11
краще спитати коли в цьому світі не тісно...
бо насправді майже завжди...
з невеликими перервами...
страшно тільки те що можна втекти з нього
і вже не повернутись...
бо все-таки дещо тут тримає...
Seamni
Отправлено: 13/02/2009 18:25  Обновлено: 13/02/2009 18:25
Редко уходящий отсюда
Дата регистрации: 09/02/2009
Из: Ужгород
Сообщений: 118
 Re: 11
для AlexandrV
шукайте відповідь у тексті - там все є...
тільки приглядітись треба... :)
я його трохи заховала :)
*ромашка*
Отправлено: 13/02/2009 20:29  Обновлено: 13/02/2009 20:29
Местный житель
Дата регистрации: 25/03/2008
Из:
Сообщений: 2670
 Re: 11
вся Вселенная, со всеми ее необъятными размерами, - это и есть наш внутренний мир.По тому, каков внутренний мир человека, - сразу видно его отношение, осознание, ощущение и ко Вселенной. И наоборот.
Если тесно внутри себя, - значит мы Вселенную сузили, а поняв ее, - постикаешь и себя. Так же, как и наоборот

расширить Вселенную может первоисточник информации, он сам доносит уже информацию от начала сотворения мира. Важно, - лишь к нему прикоснуться....

этих источников много, и твоя собственная дорога приведет к необходимому.

важнее - принять это, осознать... Хотя, твой Мир, - чувственный очень.... он сможет это с лёгкостью...
kovarnaya
Отправлено: 13/02/2009 21:39  Обновлено: 13/02/2009 21:39
Местный житель
Дата регистрации: 19/10/2007
Из:
Сообщений: 830
 Re: 11
Видать, крепко достал, коль уж в три часа ночи отвела в чисто поле и придушила при лунном свете))) Надо было и меня позвать. Я бы своего тоже за горлышко подержала)))
Гость
Отправлено: 13/02/2009 22:22  Обновлено: 13/02/2009 22:22
 Re: 11
Глубокий твір!
Seamni
Отправлено: 14/02/2009 16:27  Обновлено: 14/02/2009 16:27
Редко уходящий отсюда
Дата регистрации: 09/02/2009
Из: Ужгород
Сообщений: 118
 Re: 11
дякую всім за відгуки!
на рахунок свого світу...
в принципі майже з усім згідна...
тільки якщо тісно "в собі" - це не Всесвіт
звузили, це себе звузили... а з послідуючою схемою повністю погоджуюсь...
мені не тісно "в собі", мені НЕДОБРЕ в так
званому соціумі, йде боротьба внутрішніх "я",
тому я часто занурююсь у себе, відпочиваючи
від зовнішнього оточення... обдумовуючи
все підряд.... на те й життя - суцільний пошук!
*ромашка*
Отправлено: 15/02/2009 10:16  Обновлено: 15/02/2009 10:16
Местный житель
Дата регистрации: 25/03/2008
Из:
Сообщений: 2670
 Re: 11
в том то и дело, что наша свобода зависит о полученной информации извне...
под нее мы и подстраиваемся..

если информация, в которую мы себя стараемся "втиснути", искаженная от истины, - нам и становится тесно внутри себя...



Original idea by Stoun. Design by ENVOY.name | YogaRadio - Жизнь в гармонии!

Поиск
Вход
Пользователь:

Пароль:

Запомнить

Забыли пароль?

Регистрация
Кто активен
5 пользователь(ей) активно (5 пользователь(ей) просматривают Наше творчество)

Участников: 0
Гостей: 5

далее...
Произведения