Марія Курінна

Осінній сад

Садок осінній мій багряно – золотий,
Палахкотить червона горобина,
А небосхил такий бентежно – голубий,
Виблискує на вишні павутина.

Ясніють айстри у осінньому саду,
До сонця посміхаються востаннє…
Я на побачення до осені іду.
Це буде зустріч, зустріч і прощання.

Бо незабаром сад потоне у імлі,
Заплаче небо сірими дощами.
І розтривожать мою душу журавлі
Печальними прощальними піснями.



---