Усі в житті
Ми вибору підвладні.
Від цього нам
Нікуди вже не дітись,
Таке життя.
Хватаємося жадно
За його руку
Ми, Христові діти.
Але біда вся наша
Лиш у тому,
Що ми не можем
Знести велич друга
І от тоді ми
Грішимо душою
Й хватаємось, на зло,
За зовсім друге.
А вибір не прощає
Це сумлінню
І руку подає
Комусь із третіх,
Неначе хоче
Нам післать прозріння,
І помирить
І друзів, і поетів.
Нам б обєднатись
Та могучим словом
Донести правду
І не дать зазнатись
Тому, хто в бій
Устав за рідну мову,
Не дати йому
В друзях обізнатись.
А хто буде?
Хіба це суть міняє,
Хіба це шкодить
Завтрашніму ранку?
І найтемніша ніч
Не подолає
Яскравий промінь
Неминучого світанку
Усі в житті
Ми вибору підвладні.
Від цього нам
Нікуди вже не дітись,
Таке життя.
Хватаємося жадно
За його руку
Ми, Христові діти.
Але біда вся наша
Лиш у тому,
Що ми не можем
Знести велич друга
І от тоді ми
Грішимо душою
Й хватаємось, на зло,
За зовсім друге.
А вибір не прощає
Це сумлінню
І руку подає
Комусь із третіх,
Неначе хоче
Нам післать прозріння,
І помирить
І друзів, і поетів.
Нам б обєднатись
Та могучим словом
Донести правду
І не дать зазнатись
Тому, хто в бій
Устав за рідну мову,
Не дати йому
В друзях обізнатись.
А хто буде?
Хіба це суть міняє,
Хіба це шкодить
Завтрашніму ранку?
І найтемніша ніч
Не подолає
Яскравий промінь
Неминучого світанку |
