Чому прозвали Чорним море те? Невже воно, сердешне, заслужило? Воно ж суцвіттям райдуги цвіте І на світанку зовсім щире й миле!
А так прозвали,бо його завжди, Як скибку хліба, на шматки ділили. То як такеє може хтось знести І від образи зоставатись білим.
Тож стало воно кольору землі, Що почорніла від страху і болю - Колись в ньому топили кораблі, Тепер же хочуть утопити волю!
Чому прозвали Чорним море те? Невже воно, сердешне, заслужило? Воно ж суцвіттям райдуги цвіте І на світанку зовсім щире й миле!
А так прозвали,бо його завжди, Як скибку хліба, на шматки ділили. То як такеє може хтось знести І від образи зоставатись білим.
Тож стало воно кольору землі, Що почорніла від страху і болю - Колись в ньому топили кораблі, Тепер же хочуть утопити волю!
|