Колись давно ми порішили,
Що Відьма я, а ти - Чаклун.
Тоді ми дуже нагрішили,
Бо не відкрили справждніх дум.

Тебе кохала я без тями,
Але не сміла щось сказати..
Це почуття я із роками
В душі своїй буду плекати.

В мої ти очі подивився -
Сказав, що потонув навіки,
А в почттях перемінився,
Лиш тільки в ніч закрив повіки...

Погану пам'ять маєш, друже!
Забув слова і обіцянки,
А я кохаю тебе дуже,
Й не покидаю сподіванки.

Чарівна ніч.Чаклун та Відьма.
І не змогли порозумітись -
Вона хотіла чути "рідна",
А Він бажав лиш веселитись.

Вона хотіла чути "вічно"
У місячну чарівну ніч ту,
А Він бажав причарувати,
І більш ту відьму не згадати.

Кому вдалося що - не знаю,
Та одного лише бажаю:
Всі сили темряви й добра!
На мить, на мить одну-єдину,
Мені верніть, верніть ту мрію,
Ту ніч,святую,без зірок,
Де справжній рай був лиш за крок...