Як шкода іноді минуле,
Людей, що залишились там,
Слова ті вже давно почули,
Той дотик я нікому не віддам,

Свічки запалені згоріли,
Твій погляд вже не на мені,
І тіні на стіні зотліли,
Як все у нашому житті,

А що натомість залишилось,
Лиш спогади, забуті відчуття,
Здавалося,нічого не змінилось,
Окрім цього листа,

Відлуння болю вже туманне,
Причини радості нема,
Куди пішло усе жадане,
Те тіло, посмішка, хода,

Невимушений крок, помилка,
Яку ніколи не зітреш,
Туди веде стежинка,
Де все одно помреш.