Прийшла зима, а за вікном,
Біліє перший теплий сніг,
В душі моїй росте туман
І хто зігріє мій сердечний храм?

Хто подарує палкого кохання,
Що спопеляє все на шляху тім,
Хто розгадає загадку страждання,
Зневолених коханням тим.

І льодяніє серце наче дикий звір,
Що жажде від кохання захиститись,
Так хто ж розтопить кригу в нім,
Щоб міг я з долею зустрітись.

Так хай розтануть всі сніги
І серце за стукоче силою новою,
Під ніжний шепіт талої води,
Нехай мене кохання зустрічає знову.


Спасибо Кириллу Воронецкому за идею и вдохновение!