Я поставив на чорне свою любов І забув про страждання, про жаль забув. Я на зустріч до мрії своєї йшов, Та на тім шляху я тебе не відчув.
На червоне поставив увесь свій біль, Що б не випало - виграю все одно. Мені чутно мелодію звідусіль, Що лунала для нас лиш уже давно.
Ти була незнайома, була чужа, Але я так сильно тебе любив, Що літала у небі моя душа. Я тим самим певно її й згубив
І поставив на чорне своє життя. Я пришию червоними пару крил, Сам нап'юся міцного до забуття І забуду тебе із останніх сил.
Ти була незнайома, була чужа, Але я так сильно тебе любив, Що літала у небі моя душа. Я тим самим певно її й згубив.
Вікторія Матат |