У наш час розум стає панівним! Та чи хіба не цього ми хотіли? Та ні,бачте розум мав даватися усім, А не інструментом панування над тупими!
Можливо, грубо це звучить, Але ви подивіться що то коїть Нас неуки навчають жить, І те повинно непокоїть!
Дурні дурним указують де рух, Навчають як горби під сідла підставляти Як із роботящих рук, Робити ваги, щоб кредити віддавати!
Я розумію, так і мало буть, Але не розумію, чом так скоро, Нас заставили забуть, Що наша то вдома комора!
Я ще мовчу про усе інше! Про вбивства, катастрофи у новинах! Ми всі забули, що нам блище! Нам блище: друзі, діти, вся родина!
А не товстосуми десь отам, Якими нам макітру забивають!
|