У наш час розум стає панівним!
Та чи хіба не цього ми хотіли?
Та ні,бачте розум мав даватися усім,
А не інструментом панування над тупими!

Можливо, грубо це звучить,
Але ви подивіться що то коїть
Нас неуки навчають жить,
І те повинно непокоїть!

Дурні дурним указують де рух,
Навчають як горби під сідла підставляти
Як із роботящих рук,
Робити ваги, щоб кредити віддавати!

Я розумію, так і мало буть,
Але не розумію, чом так скоро,
Нас заставили забуть,
Що наша то вдома комора!

Я ще мовчу про усе інше!
Про вбивства, катастрофи у новинах!
Ми всі забули, що нам блище!
Нам блище: друзі, діти, вся родина!

А не товстосуми десь отам,
Якими нам макітру забивають!