По серед річки одиноко
Маленький човник пропливав
Його вітрила наче крила
Тихенький вітер підганяв
Куди пливе він сам не знає
Туди кудись в широку даль
Минуле він своє згадає
Забуде про свою печаль

Мабуть жилося не солодко
Могутній вітер потріпав
Його вітрила білі білі
Він на шматочки розідрав
Тепер він сам собі гадає
Нащо на світі він живе
Неначе б птиця ця безкрила
По річці ранений пливе

А скільки плити сам не знає
Посеред річки навмання
Він тільки спокою шукає
Чекає завтрашнього дня
А там як буде, так і буде
І так кінчається життя
Ви подивіться добрі люди
У тім човні пливу і я.

Нас боятися не треба
Варто тільки поважати
Не прибульці ми із неба
Українські ми солдати

Ми бороним свою землю
На яву, а не в кіно
І чужого нам не треба
Та свого не віддамо

Ми на схід прийшли із миром
Та не хочем воювать
Тільки тут свої кордони
Будем міцно захищать

Бо це наша Батьківщина
І це наша є земля
І вона у нас єдина
Іншої у нас нема

Захистим свою вітчизну
Шляху іншого нема
Як загинемо тут разом
То загинем недарма

Будуть жити наші діти
То нас будуть памятать
Самим мирним був на світі
Український наш солдат

Ще літо до нас повернеться
Із літом ще прийде тепло
І лихо та горе минеться
І зникне назавжди все зло
Ще прийде на вулицю свято
Ще квітнимуть наші сади
Ще будемо жити богато
Та будемо всі ми брати

Тут житимуть люди всі разом
Всі спільні проблеми рішать
Повсюди, щоб мирний був атом
Та міг на людей працювать
Щоб в небо літалт ракети
Вселенну могли там пізнать
І ближче ми знали планети
Могли щоб до них прилітать

Та завжди сміялися діти
І голод не знали вони
Щоб мали вони все на світі
Ніколи не знали війни
Я вірю, що лихо минеться
Та прийде до нас ще той час
В грудях вільно сердце забьеться
І буде у нас все гаразд

Як же тяжкий цей тягар
Кому рідна мати
Тим хто вміє на війні
Гроші відмивати

Людям так уже набридло
Ця дурна вимога
На біді хто богатіє
Не боїться Бога

Продають солдатську зброю
В тричі раз дороже
Захищати Україну
З них ніхто не хоче

В голові одна є думка
Як би не попастись
Та грошви з цієй війни
У карман покласти

Я не знаю де ховають
Ті бестижі очі
Честь та совість загубили
Люди ці негожі

Дочекаються злодюги
Прийде ще той час
Бог із неба усе бачить
Покара він вас

Грянув вибух наче грім
Небо розірвало
Блискавки по всій землі
Все вмить запалало
Зразу небо стало чорним
Все в раз потемніло
Людей стільки постраждало
Скільки їх убило

А комусь на це начхати
Спека є чи стужа
Він ніколи не страждає
Йому все байдуже
В нього сердце не болить
Душа не сумує
Дали б йому тільки жить
Інше не стосує

Чим завинен Маріуполь
Люди з Волновахи
Якщо гинуть вони тут
Наче ті мурахи
Памятайте ви злодюги
Прийде час розплати
Ви побачите тоді
Як в людей стріляти

Моя країна, квітка миру
Країна щастя та добра
Росте лаванда та калина
Червона рута розквіта
В ній є долини, чорне море
Карпати гори, та поля
Мені вона дорожча в світі
Це батьківська моя земля

В бескрайні я дивлюсь простори
Не відірвуся від краси
Шумлять ліси, співають гори
І колосяться тут лани
І навкруги куди ти не поглянеш
Моя земля уся в садах
Усе тут є чого бажаєш
Це Україна, це мій дах

І де б не був, куди б не їхав
Я повернусь завжди сюди
Ніде так вільно я не дихав
Не пив джерельної води
Моя країна квітка миру
Співучий є ще водограй
Її ніколи не покину
Вона для мене земний рай

Упав солдат і згасла зірка
Йому пальнули в спину
І зникло ще одне життя
Прийшла лиха година
Прокляті снайпери скосили
Казати не боюсь
На цій землі іще могила
Іще двохсотий груз

Загинув він, та тут залишив
Свій слід на цій землі
Йому лишились спокій, тиша
Та вічні в небі сни

Не дочекаються до дому
Не прийде він сюди
Він захищав свою країну
Пішов він назавжди

Земля йому хай буде пухом
А небо вічний рай
Тебе ніколи не забути
Рідненький наш солдат
Ти захистив свою вітчизну
Віддав усе що мав
Пішов туди у небо чисте
Сам Бог тебе забрав

Хотілось жити у державі
Де поважається закон
В якій немає перешкод
Там де нема брехні крадіжки
Де чесні люди, всі живуть
Там мир та злагода на місті
Та хабаря там не беруть

Туди де люди всі працюють
Та поважається їх труд
Там, задарма не арештують
Майно твоє не відберуть

В державі є свобода слова
Де вільно висловить думки
Де головна в ній рідна мова
І різні люди всі тобі

В таку країну дуже хочу
Сади в якій кругом цвітуть
Де чесно дивишся у очі
Де вільно дихати дають

Там де не має олігархів
В країні тій немає зла
Де поважають люди старших
Не знають, що таке війна

Рідна мамо моя люба
Не сумуй не плач
Те що я тебе не слухав
Ти мене пробач
Ти пробач за те що виріс
Вже не можу спать
Мабуть в мене така доля
Піду воювать

Ти пробач, бо я не вмію
Без діла сидіть
Ворог землю мою топче
Та вона горить
Душа стоне та палає
Сердце так болить
Що робити, сам не знаю
Не всилах терпіть

Я піду туди де спека
Пити там нема
Навколо літають кулі
Там іде війна
Там зі мною друзі вірні
У руках калаш
Захищати Україну
Ти мене пробач

Як додому не вернуся
Нікому не кажи
Та останнє моє фото
Дітям збережи
І за мною моя люба
Не сумуй не плач
Памятай ти свого сина
Та мені пробач