По серед річки одиноко
Маленький човник пропливав
Його вітрила наче крила
Тихенький вітер підганяв
Куди пливе він сам не знає
Туди кудись в широку даль
Минуле він своє згадає
Забуде про свою печаль

Мабуть жилося не солодко
Могутній вітер потріпав
Його вітрила білі білі
Він на шматочки розідрав
Тепер він сам собі гадає
Нащо на світі він живе
Неначе б птиця ця безкрила
По річці ранений пливе

А скільки плити сам не знає
Посеред річки навмання
Він тільки спокою шукає
Чекає завтрашнього дня
А там як буде, так і буде
І так кінчається життя
Ви подивіться добрі люди
У тім човні пливу і я.

Хотілось жити у державі
Де поважається закон
В якій немає перешкод
Там де нема брехні крадіжки
Де чесні люди, всі живуть
Там мир та злагода на місті
Та хабаря там не беруть

Туди де люди всі працюють
Та поважається їх труд
Там, задарма не арештують
Майно твоє не відберуть

В державі є свобода слова
Де вільно висловить думки
Де головна в ній рідна мова
І різні люди всі тобі

В таку країну дуже хочу
Сади в якій кругом цвітуть
Де чесно дивишся у очі
Де вільно дихати дають

Там де не має олігархів
В країні тій немає зла
Де поважають люди старших
Не знають, що таке війна

Їх треба з ангелом рівняти
Та завжди треба памятати
Хто душу віддає солдату
Допомагае виживать
Бронежилети, берці, зброю
Доставлять в час завжди вонни
Готові щоб були до бою
В цій не потрібній всім війні

Вони не роблять тут карєри
Ніколи не шкодують сил
Це любі наші волонтери
Солдат боронять від могил
І наче ноша не посилі
Вони сердця свої кладуть
Це волонтери наші
По переді їм бути тут

Та щоб не трапилося раптом
Всі негаразди ні по чом
Якщо триматимемось разом
Та всі ми будемо гуртом
Усі невзгоди переможем
Ще прийде і до нас ця мить
Якщо у нас такі є люди
То Україна буде жить

Вірю в те, що все скінчиться
Люди в мирі стануть жить
Тільки довго буде сниться
Та душа буде боліть
Це забудеться не скоро
Пройде не одна зима
Скільки бід, та скільки горя
Додала нам ця війна

Скільки душ вона згубила
Наробила з нас калік
Сердце на шматки розбила
За який такий наш гріх
Чи не вірили у Бога
Чи всі грішними були?
Що ніяка допомога
Не спасає від біди

Як ми далі мусим жити
Що ми мусимо робити?
Кровью все , кругом полито
Люду скільки тут лежить
Хто на це нам запитання
Відповідь конкретну дасть
Бо пропало вже бажання
Жити, мріять та співать.

Своєї мови не цураюсь
Вона є рідна річ
І завжди нею я пишаюсь
Вона міцна як Січ
Вона мягка як ней говорять
Та льються з уст пісні
Завжди зі мною вона поруч
І в щасті й у біді

Вона у світі найчистіша
Ласкава немов мати
Щоб неізникла на землі
Про неї треба дбати
Такой прозорой чистоти
В словах нема ніде
І Українська мова рідна
Всих нас вперед веде

Та хай тече вона по світу
Прозорим джерелом
Нехай говорять нею діти
Та знають всі кругом
Її нікому не зломити
Не вирвати з грудей
Вона є червона рута
Квітка землі моєй.

Ще літо до нас повернеться
Із літом ще прийде тепло
І лихо та горе минеться
І зникне назавжди все зло
Ще прийде на вулицю свято
Ще квітнимуть наші сади
Ще будемо жити богато
Та будемо всі ми брати

Тут житимуть люди всі разом
Всі спільні проблеми рішать
Повсюди, щоб мирний був атом
Та міг на людей працювать
Щоб в небо літалт ракети
Вселенну могли там пізнать
І ближче ми знали планети
Могли щоб до них прилітать

Та завжди сміялися діти
І голод не знали вони
Щоб мали вони все на світі
Ніколи не знали війни
Я вірю, що лихо минеться
Та прийде до нас ще той час
В грудях вільно сердце забьеться
І буде у нас все гаразд

Рідна мамо моя люба
Не сумуй не плач
Те що я тебе не слухав
Ти мене пробач
Ти пробач за те що виріс
Вже не можу спать
Мабуть в мене така доля
Піду воювать

Ти пробач, бо я не вмію
Без діла сидіть
Ворог землю мою топче
Та вона горить
Душа стоне та палає
Сердце так болить
Що робити, сам не знаю
Не всилах терпіть

Я піду туди де спека
Пити там нема
Навколо літають кулі
Там іде війна
Там зі мною друзі вірні
У руках калаш
Захищати Україну
Ти мене пробач

Як додому не вернуся
Нікому не кажи
Та останнє моє фото
Дітям збережи
І за мною моя люба
Не сумуй не плач
Памятай ти свого сина
Та мені пробач

Кажу з усими разом ні
Проти людського я тиранства
Проти всякої війни
Проти "шановного" я панства
Проти знущань, проти насильства
Та проти всякого я бруду
Проти безглуздого расизму
Ніколи жити з цим не буду

Проти брехні та проти зради
Та проти тих які крадуть
Не дієздатної я влади
Та проти тих що все псують
Проти великих олігархів
Проти корупції та суду
Не хочу знати цих монархів
Які існують проти люду

Я хочу жить в країні вільній
Щоб сонце в ній завжди світило
Та щасливо жили в ній діти
Душа та сердце не боліло
Так є у нас така країна
Не переможна та єдина
Де мешкає козацька слава
Це наша ненька Україна

Давайтеж всі проснемся, люди
Та захистим свою вітчизну
Хай мир та лад у всих нас буде
Ми скажем ні всьому фашизму.

Дивись, як вся земля палає
Та прапор чинно майорить
Майже, живого тут немає
В руїнах все кругом лежить
Від шквальних куль, від цього граду
Ти не піднімеш голови.
Як в сорок другім, в Сталінграді
Рубеж приймають Кіборги

Стоять тут духом хлопці сильні
Богема, Цезарь, Абрикос
Та з ними побратими вільні
Доцент, Каратель, Маршал, Дощ
Вони боронять свою землю
Девятий, Ворон, Гном, Редут
Демон, та Кобра, юнак Север
Аєропорта не здадуть

Та скільки тут пролито крові
А скільки хлопців полягло
І з ними разом честь та совість
Та жаху з ними не було
Не залякає смерть та спрага
Захистників цих молодих
В сердцях у них сама відвага
Запамятаймо люди їх.

Ти вибери собі дорогу,
Та вевненно по ній іди
Вона ти знаєш не буває
Без перешкод, та боротьби
Дорога, це твій шлях тернистий
Легкої ти не вибирай
За правду ти завжди борися
На вік собі запамятай

Життя, дорога дуже довга
На ній є ями та горби
Ти роздивися обмини їх
Ніколи в них не попади
Як ненароком попадеш ти
Ти з них негайно вилізай
Збери в собі останні сили
Та знову у перед рушай

Повинен вірить в свої сили,
Бо ти спроможен шлях знайти
В яком не будеш місці кривди
Лише для правди, доброти
І проживеш багато років
Та буде що розповісти
Так вибирай сам, зроби свій вибір
Та шляхом цим завжди іди.