Степовий вовк
Дата 11/06/2008 0:04:51 | Тема: Социальные
| У сутінках жовтавих ліхтарів не спиться:
То ночі шарм псує густий крик міста
У склобетоні гострий погляд не потрібен
Це Ваш театр: Токіо, Нью-Йорк чи Відень…
З повітрям присмаку вечірнього метро,
Кланованого натовпу, прокислого ситро…
Лише ілюміновані неонові хмарини
Малюють міфи величі людини…
Подалі з цього мотлоху сторіч!
Під небом більше світла, хоч за північ!
І більше правди, хоч голодний…
Свобода…
Трохи прохолодно…
Сніг м’яко полірує шерсті шовк…
І степ горить вогнем зірок….
Я просто вовк!
Степовий вовк!
В банановому Конго звична різанина,
Там не до Ніцше й «Антихристиянина»,
Бляшані птахи риють змучену планету,
Що задихнулась в павутині Інтернету.
Надихана задуха євро кабінетів,
За посмішками – черги з пістолетів,
банкрутство й порошок в вино…
Тебе вже розіграли в казино!
Ні!
Краще місяць заклинати тричі!
З братами оживляти древні притчі…
Хай снігом вкриє шерсті шовк,
Степ вибухне вогнем зірок!
Я лише вовк!
Самотній вовк!
---
|
|