Гра з сонцем
Дата 19/06/2008 1:28:54 | Тема: Философские
| На підвіконні лише світло...
Того проміння, що блищить
Це моє сонце... ледь помітно...
Але воно засяє вмить...
Воно засліпить ваші очі...
Воно надасть комусь буття
Воно залише вас без ночі...
За один раз... на все життя...
І неможе не бути,
Щоб це сонце не грало
Все це ваші стандарти...
Воно завжди палало...
Воно завжди вас гріло
Але вам було мало
Моє сердце боліло...
Але все одно грало...
Воно міняло нас на на краще...
Та залишало жити там...
Де тільки були мрії... наші...
Де ми були лише ві снах...
Ти не дотягнешся руками...
Ти не обіймеш те що гріє...
Тебе це гріе...вже роками
Це сонце.. нам дає надію...
І неможе не бути,
Щоб це сонце не грало
Все це ваші стандарти...
Воно завжди палало...
Воно завжди вас гріло
Але вам було мало
Моє сердце боліло...
Але все одно грало...
Ти можеш його не торкатись...
Та навіть, бачити не треба...
На цих лодонях... воно гратись...
Було і буде, недаремно...
Як мало нас... людей що бачать
Яким не все одно.. світило....
Як мало нас, які це хочуть...
Забуте те... що народило...
І неможе не бути,
Щоб це сонце не грало
Все це ваші стандарти...
Воно завжди палало...
Воно завжди вас гріло
Але вам було мало
Моє сердце боліло...
Але все одно грало...
---
|
|