* * * Дата 07/12/2008 23:50:00 | Тема: Философские Я бачу сіре небо, Воно таке ж як я, І ти вдалі самотній, І поруч течія. Вона несе нас вгору, А там життя нема. І там видніє погляд, Та все це маячня. Ти можеш бути поруч І я буду твоя, Але від цього щастя Не спиниться вона. Вона підніме вгору, Вона нас розлучить. І знов не буде щастя, Вона нас не простить. І ми згадаєм знову, Як добре було жить, Вертаючись забудем, Як солодко грішить. Але гріхи не змити Водой святою знов. Забувши про моралі, Ми проклянем любов. --- Этот стих поступил с сайта Стихи поэтов современности https://poets.com.ua URL этой статьи: https://poets.com.ua/modules/news/article.php?storyid=2501