Омріяній...
Дата 20/03/2009 13:55:31 | Тема: О любви
| Не спалося, мріялось, тихо молилося.
Те що трапилось з нами, серця ніжно злилися.
Хай незнаною, чарівною, але незабутньою,
Вже бажаною, милою, та моєю майбутньою.
Ніжним поступом у моє життя,
Легким подихом наші почуття.
Поєдналися поглядом, зірками плинули,
Боже слили дай, щоб не загинули.
На коліна стану, серденьку вклонюся,
Вір мені чарівная, вже не повернуся.
В лихо минуте, та сірі спогади,
Вже з зірок далеких, твої бачу погляди.
Дай мені вуста свої, червоні та ніжнії,
Я для тебе мов озеро, і думи вже вірнії.
І мріється мовити, тебе кохаю,
Благаю стань часткою, нашого раю.
Грай музико, серця співайте,
Закохався шалено, вже мене не чекайте,
Біси чорнії та підступнії,
Не до вас козаку, бо Вона незабутняя.
Та що мріється, уві сні бачиться.
Та, що навіть серцем мені посміхається.
Згинь те лютеє, що колись минуло,
Бо до неї милої серце плинуло.
Грайте сурми, грайте музики,
Бо козацьке серце покохало...
Дике!
20.03.2009
---
|
|