Чаклунка – осінь

Дата 21/04/2009 19:10:00 | Тема: О природе

Марія Курінна

Чаклунка – осінь

Кетяги червоної калини
В листі оксамитовім багрянім,
Полум`ям палають край долини,
Скупані дощами та в тумані.

Біля річки верби злотокосі
Голови зажурено схилили,
Вже останні трави у покосі,
Землю жовті килими покрили.

Ліс стоїть у золоті й багрянці,
Лиш в смарагді сосни та ялини,
Ніжне сонце осяває вранці
Бабиного літа павутини.

Це чаклунка – осінь все чаклує,
Їй нема ні хвильки супокою.
Вабить, зачаровує, милує,
Полонить печальною красою.


---



Этот стих поступил с сайта Стихи поэтов современности
https://poets.com.ua

URL этой статьи:
https://poets.com.ua/modules/news/article.php?storyid=4425