Про що кує зозуля...

Дата 23/05/2009 5:53:32 | Тема: Не вошедшие в рубрики

Про що кує зозуля сумно з ранку,
Сльозою поволоживши росу,
Чого чарівна з дітками, на ганку,
Знов опустила руки та косу.
Про що турбота серденько питає,
І знову сумно очі в далечінь.
Чого вона нещасная чекає,
Та поглядом лина у височінь.
А все ж було, кохання й щирі очі,
Словами була клятва у віка.
Та серденько з'їдали сиві ночі,
Та лиш прокльони линуть здалека.
Вона надію мала та кохання,
Повірила і серце віддала.
Залишилися їй одні страждання,
Та клятвою порушені слова.
Не крайся моє серденько до ранку,
І долею серденько не лишай.
Всміхнися тихим поглядом на ганку,
Всміхнися та дітей не залишай.

24.05.2009.
---



Этот стих поступил с сайта Стихи поэтов современности
https://poets.com.ua

URL этой статьи:
https://poets.com.ua/modules/news/article.php?storyid=4580