На спомин
Дата 26/08/2009 14:21:17 | Тема: О любви
|
Зав’яло щось незрозуміле на вікні,
зав’яло впавши в твою чорну душу,
твоє обличчя бачив я у тім вікні,
сльозами промовляла ти: „Я буду”
і я не витримав тоді що сам,
що сам вес час я жити буду,
твоїми сльозами воскресну я.
Незрозуміле те що в’яне на вікні,
твоїми сльозами хотів я вмити,
щоб я воскрес як ти як я,
щоб через біль у серці,
я дійшов туди де кланялись
всі люди ідолу німому.
Туди де зір твоїх очей, він
освятив одну з пісень скорботних.
Сльозами й біллю я пройшов!
Сльозами й біллю я напився!
Тоді як плакала мені ти:
„ Тебе я більше не побачу”.
Зав’яло все на світі як вино,
бо ми з тобой одні лишились,
і серце моє разом із твоїм,
воскресне знов як дві зорі на небі,
щоб всім світили як тобі,
той дивний шлях до серця мого.
|
|