КВІР

Дата 12/09/2009 16:07:25 | Тема: Социальные

Вона любила присмак пертусину.
Із далека її манив жасмин.
І тільки у зелених макасинах
Каміння вона чула спів...

Занедбаного світлого волосся
Лягає тінь на плечі золоті.
Де ти, дівча, тинялось досі?
В чиїм ховалося теплі?

Недопалків сліди на шкірі.
Стрункої постаті пригнічена краса.
Зів'яле серце в молодому тілі.
Стежинку терену шукає в небеса...

Байдужі спогади і марні сподівання.
Тримтячим голосом вигукує слова...
Жахливе почуття! Оте коння
В задимленому мороці хова...

Остання сповідь начебто людини...
Сторінка вирвана із власного життя...
Кохання кольору небес... безсила
До дівчини убити почуття...


жертвам гомофобії присвячується...


Этот стих поступил с сайта Стихи поэтов современности
https://poets.com.ua

URL этой статьи:
https://poets.com.ua/modules/news/article.php?storyid=5186