Остання пісня

Дата 12/04/2010 17:44:20 | Тема: О природе

На розлогім клені
У старому сквері
Пташка одиноко
У гіллі сидить.
В будинку навпроти
Розчинились двері
Й захотілось пташці
Достатку вкусить.

І майнула юрко
У покої хати,
Роззирнулась швидко,
Облетіла вмить.
Так, тут дуже зручно,
Тепло, є де спати,
Завжди вдосталь їжі,
Є що і попить.

Та немає неба,
Та немає волі!
Ніде розігнатись,
Ніде полетіть.
Затужила пташка,
Здригнулася з болю,
А відкриті двері
Вітер встиг закрить.

Заметалась бідна
По кімнатах в страсі,
Всі віконця з сонцем
Випробла на міць
І та гілка з клену
Здалась зараз птасі
Запахом свободи
Гордих верховіть.

Нащо їй затишок,
Нащо їй достаток,
Коли крила прагнуть
Злету висоти.
Розігналась бідна
Через усю хату...
Через збиті шибки
Впала у квітки.

Не змогла піднятись,
Бо останні сили
Всі вложила в пісню
Й вознесла увись:
«Не шукайте статку!
Не він серцю милий,
А свобода неба,
Голуба блакить!»
На розлогім клені
У старому сквері
Пташка одиноко
У гіллі сидить.
В будинку навпроти
Розчинились двері
Й захотілось пташці
Достатку вкусить.

І майнула юрко
У покої хати,
Роззирнулась швидко,
Облетіла вмить.
Так, тут дуже зручно,
Тепло, є де спати,
Завжди вдосталь їжі,
Є що і попить.

Та немає неба,
Та немає волі!
Ніде розігнатись,
Ніде полетіть.
Затужила пташка,
Здригнулася з болю,
А відкриті двері
Вітер встиг закрить.

Заметалась бідна
По кімнатах в страсі,
Всі віконця з сонцем
Випробла на міць
І та гілка з клену
Здалась зараз птасі
Запахом свободи
Гордих верховіть.

Нащо їй затишок,
Нащо їй достаток,
Коли крила прагнуть
Злету висоти.
Розігналась бідна
Через усю хату...
Через збиті шибки
Впала у квітки.

Не змогла піднятись,
Бо останні сили
Всі вложила в пісню
Й вознесла увись:
«Не шукайте статку!
Не він серцю милий,
А свобода неба,
Голуба блакить!»



Этот стих поступил с сайта Стихи поэтов современности
https://poets.com.ua

URL этой статьи:
https://poets.com.ua/modules/news/article.php?storyid=6233