З відчаю (Прима палила...)

Дата 04/10/2010 16:14:00 | Тема: Не вошедшие в рубрики

Прима палила «Приму».
З відчаю, ніби востаннє.
Чорний мундштук з димом –
відповідь на питання.
Та, що сиділа поруч,
в дзеркалі долі, навпроти,
з тим, що стояв опліч,
що дарував дотик,
плакалася сміло.
Сцена, життя, роки.
Нігті ламкі…
гріла
серця любов, спокій.
Їй так хотілось квіти,
аплодисменти, почесть.
Перемінить спіти,
на його рідні очі.
І долинав з залу,
шепіт і галас ночі.
Та, що сиділа, встала,
з тим, що не став опліч.

Этот стих поступил с сайта Стихи поэтов современности
https://poets.com.ua

URL этой статьи:
https://poets.com.ua/modules/news/article.php?storyid=6713