Віра, доля, любов

Дата 28/11/2011 20:27:14 | Тема: Философские

Таємна ніч приховуе любов
Здається котимось в пітьму
Нехай залишиться на лобі кров
Не сяду більше я у ту тюрьму

Навіщо так, чи можна жити?
Питання вічні лиш мені
Як можна біль таку любити
Скитаючись на чужині

Не вічні мі, чого таїти
Та вічним буде внесок наш
І є заради чого вбити
Той вигаданий свій кураж

А що коли впаду в безодню
То що робити, де іти
Чи то згадати річ Господню
Чи пережити в самоті

Не можна жити лиш стражданням
Я бачу сенс, куди піти
Я вірю, й бачу сподівання
Що їх мені даруешь ти


Этот стих поступил с сайта Стихи поэтов современности
https://poets.com.ua

URL этой статьи:
https://poets.com.ua/modules/news/article.php?storyid=8072