Хто сказав...
Дата 06/05/2012 11:27:36 | Тема: О любви
| Хто сказав, що любити так просто
Не повірю тому, всяк бува
Випускають шипи свої гострі
Кимось вражені наші серця.
Не боюсь я пораненим бути,
Лиш уразити страшно тебе
Хочу жити, не тільки минулим,
А й теперішнім, що не мине.
Обіцяв же любити нестямно
До останніх хвилин, все життя!
Хто ж виконує ті обіцянки?
Хто кохатиме, якщо не я?
Хочу мріяти разом з тобою,
Хочу бачити щастя в очах.
І розправивши складені крила
Підійматись угору, мов птах.
І кохатися палко, без тями,
Мов уперше, і через роки.
Та прокинувшись знов на світанні
Ледь торкнутися ніжно твоєї руки.
І дивитись, як діти зростають
з кожним роком, радіти за них.
Проводжати, коли відлітають
Зустрічати із вирію їх.
І радіти за них, коли успіх
Прийде, як нагорода за те,
Що чинили завжди, як потрібно
Не діливши складне на просте.
І в години тривог бути поруч
Ще підставить плече до снаги.
Та почути від них знову й знову
"Дякуємо рідні батьки…"
Зрозуміти, що любиш – не важко,
Зберегти, те що маєш складніш
Дуже хочеться вірити в краще,
Й пам’ятати, що було раніш.
Скаже хто, що любити так просто
Посміхнусь я тому, промовчу.
Зрозуміє для себе, хай кожен
Простоту або складність шляху.
|
|