Присвячено Ганні Павлівні Світличній
Дата 08/07/2012 22:20:00 | Тема: Не вошедшие в рубрики
| Доля її заблукала, поміж крутих берегів,
Вона любила гори, любила моря рів…
Хотілося їй навшпиньки дістати блакитних небес,
Вірила в диво і казку, бо як в житті без чудес?
Але безпощадно зірвались мрії дитячі, нажаль…
Вона – до ліжка прикута, до серця – прикута печаль…
Щоб трохи подужати смуток у руки перо взяла,
Вірші почала писати. Лиш ними вона жила.
І навіть коли здавалось, що сенсу жити нема
До неї приходила віра, та відступала журба…
Вона кричала віршами! Чи може вірші кричали їй!?
Неспинно писала ночами, хоч сльози бриніли з - під вій…
Можна не маючи крила до піднебесся злетіть...
Не легко зорати поле… Ще важче - життя прожить…
|
|