сніжинка

Дата 01/02/2013 10:30:00 | Тема: О природе

Сніжинка біла сіла на рукав,
Грайливо мені в очі зазирає.
Їй свята хочеться, веселощів, забав,
Тепла їй хочеться, хоча вона і знає,

Що через мить закінчиться політ,
Що від тепла весняного розтане.
Та по собі залишить вона слід –
Прозорою краплиночкою стане

І побіжить в живий родючий грунт,
Насіння там вологою напоїть.
І виросте з зерна чарівний фрукт,
Який комусь веселощі подвоїть.

А згодом полетить на небеса
Веселку там, на радість нам, утворить.
Століттями рятує світ краса
Душевні і сердечні рани гоїть.

Этот стих поступил с сайта Стихи поэтов современности
https://poets.com.ua

URL этой статьи:
https://poets.com.ua/modules/news/article.php?storyid=9264