анахата

Дата 04/04/2013 12:39:03 | Тема: Белые

Місто важке, плаксиве
раптом стає приємним
на дотик
І такий ненависний дрібний дощ
як ніколи доречний

і вже не страшно жити
гармонія виливається з навушників
молоком з корицею протікає у стомленому тілі
зникає біль у скронях

все складне стає зрозумілим

тісно мені з собою
натхнення ллється
збирається в велике гірське озеро
набираю повні жмені і хлюпаю в обличчя

я згадала усі свої мрії
випускаю внутрішній світ на волю

Этот стих поступил с сайта Стихи поэтов современности
https://poets.com.ua

URL этой статьи:
https://poets.com.ua/modules/news/article.php?storyid=9378