Вони сиділи у затишній кімнаті поважно курячи сигари і пили коньяк.
Кімната була у стилі середньовічних замків: дивани та крісла з високими
різьбленими спинками, домінували жовті і золотисті кольори.
Їх було двоє, вони збирались так щовечора, хоча вечір чи ранок
для них це все було умовністю.
Колись, за часів софістів, Вони побились об заклад,
і тепер щовечора хтось з них святкує маленьку перемогу,
але звичайно головне це кінцевий результат.
Хоча... так було спочатку, а зараз якби все-таки хтось виграв
це була б поразка для обох, їх вечори стали б страшенно нудними.
Колись Вони заклались через свої різні теорії,
люди назвали б їх психологами, але чомусь називали їх інакше:
Богом і Дияволом, Спасителем і Сатаною, Добром і Злом...
хоча це зовсім не важливо, головне, що вони наділили їх ролями...
Вони сиділи і дивились на величезний екран.
- Хм... а ти і справді всевидячий, БОЖЕ! - роблячи ковток коньяку сказав один і засміявся
- І не тільки я, мій друже САТАНА,- сміючись відповів інший доливаючи чергову порцію пійла у фужери, - ти знаєш, - продовжував він, - на початку я був впевненим у перемозі своєї теорії, все-таки вона побудована на стимулах - вічне життя, райські задоволення,
і що саме важливе - страх... Взагалі сам феномен релігії...
- У твоїй теорії є слабкі місця, я говорю тобі про це не одне століття - по чиєму там образові і подобі створені люди? - твоя теорія фантастична, а моя побуддована з мене,
з тебе, з реальності! Мої прихильники отримують владу і свободу, вони не обмежені заборонами - він випустив густий дим, - хоча, мушу признати, якби не правила створені твоєю теорією, людям не було б що з такою насолодою порушувати.
Вони з цікавістю спостерігали за результатами поставлених експериментів.
- Вдало ми розвили свої теорії, згадай які форми були на початку, і скільки їх тепер...
в кожній релігії - свої особливості...
- А ти помітив як люди розвиваються, але не міняються у плані психіки.
- Це певно через специфічну властивість чути у сні наші розмови, хоч не усвідомлено,
це такий собі ефект навіювання...
- Так, це дивовижно, і цього навіювання досить щоб вони розвивали науки, хоча до нас їм
все-таки далеко - вони засміялись, цоркнулись і випили.

Десь внизу також сиділи двоє, курили, пили портвейн і захоплено щось обговорювали.

- Ну що, поки-що нічия - сказав один перемикаючи пульт
- Ага - відповів інший і потягнувся за пляшкою, - о! ану назад перемкни, там щось цікаве.
На екрані з'явились двоє чоловіків, на столі повна попільничка недопалків і пляшка Портвейну. Припаливши по сигарі Вони зосереджено вдивлялись в екран і уважно слухали кожне слово.
- ... та хоч бби й на гривню - доносилось з екрану.
- Домовились, тоді поруках? - вони потиснули руки і зробили по ковтку портвейна.
Двоє чоловіків, з ошелешеним виразом облич потупились в екран, тут один вскакує і починає голосно реготати.
- Боже, ти чув таке, вони заклались, на НАС заклались!
- От такої! схоже сьогодні ми обоє програли....


---