Навіщо очі бачать те,
Що бачить зовсім їм не треба,
Навіщо очі і думки
Безтямно закохались в тебе?
Навіщо очі помічають
Твою привабливу красу,
Навіщо всі свої бажання
Тобі одному я несу?
Навіщо тільки я зламалась
І твоїм чарам піддалась,
Навіщо тільки закохалась
І почуттям цим віддалась?
Навіщо серуе так бажає,
Щоб очі бачили тебе,
Невже мій глузд не помічає,
Що тіло дивно себе веде?
Від хвилювань мене хитає,
По тілу бігає мороз,
Чомусь язик заніміває,
Коли питаєш ти про щось.
Навіщо серце так зітхає
І б’ється гучно знов і знов,
Навіщо з грудей виринає
І підганяє в жилах кров?
Чому душа моя радіє,
Коли повз мене ти ідеш,
І чому посмішкою своєю
Мою прихильність ти береш?
Чому мій голос промовляє,
Ім’я твоє завжди шепоче,
Чому мене не полишаєш,
Вві сні приходиш ти щоночі?
Чому вуста мої бажають
Відчути ніжність твоїх губ,
Чому долоні дуже хочуть
Торкнутися до твоїх рук?
Чому від цього хвилювання
Як лист на дереві тремчу,
Навіщо всі оці зізнання?
Навіщо все це я хочу?
Тому що дійсно закохалась,
Тепер не знаю, що робити:
На що я можу сподіватись?
Як за тобою не тужити?
Як же мені тебе забути,
Перемогти своє бажання,
Поставити на цьому крапку
І не плекати сподівання?
Питань у мене забагато,
Відповідей на них не маю,
Лишень одне напевно знаю,
Що дуже сильно тебе бажаю…


---