Невдалі спроби, усмішки і трунки,
І поцілунки смаку полину,
Ти дочекавсь останньої маршрутки,
Ти обіцяв: "я тобі подзвоню".

Ти знаєш курс валют і ціну нафти,
Твоя краватка завжди "від кутюр".
Лиш сам про себе ти не знаєш правди,
"Привіт" тобі казати чи "бонжур".

Ти зникнеш завтра. Навіть не помітять.
Попереду блукатимуть вогні,
Твоїх шляхів заплутані суцвіття,
Твоє "прощай" у неї на стіні.

І замелькають кілометри трас,
Калейдоскопи станцій і зупинок,
Нічні знайомства, сигарети й шнапс.
Ти вже тут був. Й не ти тому причина.

Ти проблукаєш так з півроку по містах,
Щось знайдеш чи щось втратиш - неважливо.
Тебе любитимуть коханки у листах,
Тебе вбиватимуть ревнивці боязливі.

Нарешті твій літак знайде аеродром,
І стюардеса оголосить про посадку.
І знов так добре буде вам обом,
І ніч в Парижі лишиться на згадку.

А потім знов дорога, наче дім,
І знов ті ж самі люди на пів слова.
Коли вже певність у житті твоїм?
Коли повернеш ти до свого Львова?
Віталій Вітт

Вітт