На дворі осінь промайнула.
Останнє листячко злетіло.
На вулицю зима прибула,
Якої нам в жару хотілось.

Не гуркотять живі струмочки,
На дзеркало похожі стали.
Не шелестять дерев листочки,
Але ж учора ще кружляли.

Дороги десь поділись довгі,
Сховались під блискучим снігом.
Дерева нахилились зовсім,
Під сніжним натиском і вітром.

Письменнику це світ безмежний,
Художнику жива картина.
Цікаве щось знайде тут кожний,
Але це вже не так важливо.

Ліса, поля, моря і гори,
Це кращий витвір, це природа.
Все біле стало, однотонне.
Це мальовнича її врода.

Ви подивіться на сніжинку.
Яка краса, як симетрично.
Повільно падає на гілку,
Ламає всю уяву звичну.

А подивіться на крижинку,
Таку прозору та холодну.
Вона також красива взимку.
Вона покорить всяку моду.

Прийшла пора холодна знову.
Змінилась наша літня мода,
Оділись в кожушину нову.
Це все зима, це все природа.