Капли дождя по телу,
Холодом и листвой,
Швыряют остатки веры,
в месте с моей мечтой.

Чувства, железный прут,
паутинки сознания врут,
разделяя на лоскуты,
дней рутинных мечты.

Вновь, накатывает тоска,
судьбой золотых ресниц.
Страдает как в тисках,
сердце раненых птиц.

И, Злобой пульсирует пульс,
от взглядов машинных фар.
На тело разорванных туш.
На грязной воды тротуар.

Здесь добровольно гибнут,
Потребители жалкой программы,
И просто прохожие мимо,
В паутине яркой рекламы.

Вечер прокуренных улиц
Опять мотыльков сгоняет
Чтобы уже не проснулись,
Их на систему толкает.

Мерещатся блики любви,
В кромешной, пустой, квартире.
Так, словно порно фильм,
где то, в прямом эфире.

Прерывисто стучит сердце,
в промежутках сцен пусто.
Ты, как всегда прелесть,
когда тебе грустно.

Под ногами грязное золото,
и мы, превратилась в пепел.
И еще, вроде нужен,
твоим волосам ветер!

Осень протяжно скулит,
выброшенной собакой.
Еще один день прошел,
кроваво истошной дракой!

Я тот, кто Вам писал стихи,
душевно Сердцем в посвященье,
зажженьем праведной свечи,
с любовью в радужном свеченье.

Я тот, кто перестрадал,
измену, Сердца отчужденье,
кто боль Души собой узнал,
купаясь в море невезенья.

Кто мукам всем наперекор,
к любви шёл, всё, не переставая,
со стороны, познав укор,
ей силы, в нервах отдавая.

Кто не боялся зимних стуж,
любви снегов, обледененья,
в Весну ныряя, словно, уж,
ища в ней лаской наслажденье.

Я тот, кто жизнь любви отдал,
Отчизне матушке, народу
и с искушеньем совладал,
тасуя карт, хмельных, колоду.

Держа в руках потёртый крест,
вручённый мне, самой Судьбою,
неся Любви по жизни перст,
Дух, окропив Святой водою.

Злоякісні пухлини, Пневмонія леза
Типові рожеві губи, Виразки, Колеса…
Вузьке коло осіб - Секретна пандемія
Приховування діб, і в Неба малярія.

Рожеві міражі, Мутація злих генів
Текстильна промисловість, та розпад алергенів
Танцюючи комети, Добра пологі береги
За крок від вбитої свободи, Тамуєш подих навіки

Готівка. На підлозі, Смердючі довбаки
Живущі, із зшитими віками - Ходячі трупаки
Зализані вервольфи, Шлункові шовкопряди
Дитячі парасольки у Канонада граду

Дірявий парашут, Фламінго рекет бавить
Прострочена любов, Закопчена забава
Премія та кара у хутрі мертвої тварини
Пневмонія леза, злоякісні пухлини

«Opel Astra» чи «Daewoo»?
«Tampax» чи вата?
Мінералку «Borjomi»,
Де купувати?
«Туалетный утёнок» у тюбику «Colgate».
Кубики «Knorr» чи подушечки «Orbit»?
«Winston» чи «Camel»?
«Tide» або мило?
Мило – це «Duru»!
«Red Bull» або пиво?
Тато «Прошутто» мама «Sandora»…
«Ременс» при клімаксі,
«Mr. Proper» від болю.
Горілка «Nemiroff» уже згризла печінку
Сухарики «Флінт»!
І всі зуби в дірках.
Йогурт «Danissimo»
Як усе заї...ало!!!
«Mars» або «Snickers»?
«Бурёнка» чи сало?
«Skittles»-и, «Schweppes» «Coca-Cola»-у на все!
Пізд...тий, новий, непереможний «Персен»!
«Davidoff» для пед...іл,
Адже ти знов цього вартий!
«Mentos» з ментолом – я хочу блювати!
«Milka» - чмо-су...а третій день не виходе!
«Adidas» або «Reebok»
Що зараз модне?
Чи може «Гуталакса» та зразу в могилу?
Ні краще «Мівіна»-у – так швидше загину…

Зжерло тебе не існує в системі
Сонце вмирає в червоній пустелі
Невістка в чоловіку, зубами в дитині
Зі свинцевим ножем розійшлась пуповина

Кров ллється. Повістку, турбота, субота
Кровава сокира, аргументи, штрих коди
Мандрівка в собі, переїзд в домовину
Санація правди нікому не видно

В облозі, в раю, з перегаром стою,
Біля цвинтаря виборцям смерть продаю
Роздягнусь публічно, але всім до піз…
Сьогодні нова серія «Будинку 43»

Тебе впізнаю лише по футболці
Червоним очам на білій підлозі
В санітарним халаті із душа виходиш
Навіщо мене за собою уводиш

Облиш мене сонечко я вже не хочу
Чіпатись за подих давитися сонцем
Дивитися в обличчя потвор і дибілів
Блукати мов плити у займаном тілі

Я ненавижу ваши тени, на лужах отражающих луну,
И смех ваш скрежетом по венам, у сердца вызывает сатану.

Молитвы ваши страх потери, несут вам в катафалке костыль веры.
А кожу вашу сушит время, как Дориан портрет.

Живых вы мерзко презирая, а мертвым песни воспевая,
Ложитесь в гроб свой, в ожижении рая.

Когда вы чавкаете мерзко, и слюни льются на хвалу.
Я утешаю себя в мыслях, что с вами сделаю в аду!

Когда от лени вы противно, ворчите на свою судьбу,
Плывя со всеми по течению, вы продали свою борьбу!

Мечту свою вы обменяли, на брюхо полное еды,
И мир с навозом вас сровняет, без вольных странников следы.


Свой облик временный из плоти, я весь отдам живом огню,
И сам себя с любою, в лесах захороню!

Повія розкажи мені Казку про хмару
Що торчить наді мною Четверту годину
З бухої долоні Налий мені болю
З сухого джерела Позич мені смерті

В душі ураган а в Серці пустеля
Здвигаються стіни Падає стеля
Байдужість зі зброєю тримає Заручників
Журби чорні грати та Суму наручники

Діабло! Чомусь я не можу збагнути
Незаклеєні вікна Силіконові груди
Невиліковні притомні Без фарби в душі
Високі перила, Пусті віражі

Мандри в піску Вагонетки печалі
І зайвий квиток я Тобі позичаю
Безкрилі птиці Апробацію сну
Дорівнюю чомусь а Чому не збагну?

І знову пливуть мов Перони години
Танцюють у сні Безкайфові літа
Від гендерної рівності до Домовини
Від скрині шляхетності до Хробака

Яка маса брутто? Чому ти радієш?
Фекаліям в супі? Чи кризі в душі?
Помірна на повінь Дурна до прислуги
Опльована Осінь на твоєму ножі

Хоч десь позавчора у Вранішніх шпальтах
Де стисло лайно Повсякчас подають
Писали про те, що Діти бачили янгола
хоча, що Воно є і з чим Його п’ють?

Падший ангел, он прекрасен
Ну, а что если опасен.
Падший значит грешен он,
Перед Богом, пред Христом.
Ангел, значит он святой.
Может быть даже влюблен,
В девушку земную он.
И за это изгнан был,
И на Землю он ступил.
Что же теперь будет с ним,
Падшим ангелом моим.

Товста продавщиця бангладешських яєць,
З іржавою посмішкою і страшним татуажем.
Мене розчленовує мисливським ножем,
І в вакуумному пакетику я йду на продажу.

Хлоридом лікують мою параною,
Намисто з говна на обфененій панні.
Бляд...вита розмова з самим собою, -
Побачення з прірвою на дні стакана.

Плазма, ретуш, ідеологічний диспансер,
Маленький хлопчик на важких барбітурат.
Лукава посмішка – остання надія,
І сонце не вірить у свій порятунок.

Блідолиця поганка та рахітська обручка,
Омріяна сучка на довгих підборах.
Гігантські проколи в твоїй підсвідомості,
Рандеву з пустотою сьогодні в 7:40.

Рецидив домагання - твої спонукання.
Джакузі для бідних іржавая ванна,
Нікчемний статичний український Папійон,
Стадія раку – падіння в каньйон.

Потрібна глюкоза! Весна під наркозом!
Кодеїн в її жилах, а в очах метастази.
Усе і відразу - відлигу й проказу,
Передоз за наказом передує блювоті.

Гламур на серветці з відміткою якості,
Звичка не думати, додає тобі сенсу.
Пробація правди - макіяж заради санації,
На бісовім вертелі стомлене серце.

Кислотна дієта – колеса, пігулки,
Від спраги і болю - нема порятунку.
Не буде притулку від сексу у парку,
І канібалів-пінгвінів і вчених-мутантів.

Всі тайни у скрині, злість б’є злом по скроні,
Пурпурові сльози летять на долоню.
На третій струні повісився янгол
Але всі наче живі і все наче в порядку!

Єдина дорога – вперед до могили,
Закриваю очі - летить гільйотина.
Ментальні проблеми - постійна турбота.
«Цілую! - реальність . – Піз...уй на роботу…»

Сгорело нежным солнцем бабье лето
Укрыло паутиной лес сухой
Вздохнув с улыбкой ветер скрылся где-то
А в звездном небе веяло зимой.

Уходит лето долгими дождями
Стекая с крыш уставших деревень.
Столетний дуб засыпал желудями,
С листом последним ускользнула тень.

Остыло море, потемнели воды
И вновь один стою на берегу.
Я буду ждать и помнить эти годы
Я буду верить в то, что все смогу!