Несподіване кохання

Дата 06/02/2010 13:30:00 | Тема: О любви

Все вийшло так несподівано,
Швидко і назавжди.
Тебе покохала я сильно,
Тепер мені треба лиш ти.

Як тільки згадаю твій погляд
І посмішку ту чарівну,
Не хочу ніяких розмов я,
А хочу усмішку твою.

Хотіла б я бачити завжди
Її на обличчі твоїм,
Бо дуже вона тобі личить.
А що вже про очі твої,

То в них потонути я хочу,
Як човен у морі в грозу.
Та не від смутку й печалі,
А в пристрастях бурі тонуть.

Хотіла б тонути я в морі
Не сліз, а кохання твого,
Бо виплакала уже досить.
Не можу лише одного

Поки що я зрозуміти:
Кохаєш мене ти чи ні.
Готова усе я зробити,
Щоб сказав "Кохаю" мені.

Люблю лиш тебе одного я,
Не треба ніхто більш мені.
Можливо, колись я почую
Від тебе слова чарівні.


Этот стих поступил с сайта Стихи поэтов современности
https://poets.com.ua

URL этой статьи:
https://poets.com.ua/modules/news/article.php?storyid=5938