Вирок Дата 06/04/2010 20:59:28 | Тема: О любви Чому, так важко дихати мені? Чому, сльозяться очі по весні? Чому, на серці попіл і смола? Як, другом, ти – мене назвать змогла? Я втратив сон: солодкий і п’янкий! Пізнав любов я – гріх такий терпкий! Згорів, пропав – для світу і для люду! І бачу я твоє ім’я по всюду! У пам’яті кіно, з одним героєм, А навкруги чомусь всі ходять строєм. На згарищах пізнав багато друзів, І ми без слів зійшлись в однім з союзів! Усе кінець, ось титри – два ім’я у них! Твоє й моє, а далі смайлик із сумних. Уже перо в руці моїй гаряче, І за життя, таке, чорнило плаче. Этот стих поступил с сайта Стихи поэтов современности https://poets.com.ua URL этой статьи: https://poets.com.ua/modules/news/article.php?storyid=6199