Вода Дата 21/01/2011 10:34:12 | Тема: Бредовые Вода. Вона вниз тягне душу, В відтінках серебристих відлива Вже починає мені здаватися що мушу Навіки я залишитися одна. Та я спокійна і не божевільна. З моста вже не кохання тягне вниз... Я знаю, всім здавалось, що я сильна І що моя сльза простий каприз. Всі думали і вірили, що можу, Я бути незалежною рікой. Та без води на що та річка схожа? А як сміється коли дощ стоїть стіной... Отак і я... як дощ іде щаслива, Або як тут тече моя ріка.. Та я давно вже не чекаю дива, А тінь моя в воді оцій зника... Этот стих поступил с сайта Стихи поэтов современности https://poets.com.ua URL этой статьи: https://poets.com.ua/modules/news/article.php?storyid=7105