Заєць-поет
Дата 29/07/2013 12:42:07 | Тема: Не вошедшие в рубрики
| ***
Одного разу хитрий заєць,
Щоби дотепністю блиснуть,
Рішив, що може він уміло
Зайчисі пару слів черкнуть
Він написав рукой сміливо,
Що зразу в голову прийшло:
«Я пам'ятаю»... - що ж, за справу.
І тут вже зайця понесло:
«Я помню чудное мгновенье:
Передо мной явилась ты,
Как мимолетное виденье,
Как гений чистой красоты».
Постійте, бажані подружки,
Здається, зовсім я не прав,
Так, дійсно, некто, Пушкін
Своїй зайчисі так писав.
I треба трошкі підрівняти,
Та небагато поміняти,
Ось тут прибрати, тут - додати,
І трохи тут перебрехати.
«Я не забуду то мгновенье:
Когда тебя увидел я,
Как солнца луч, как сновидение,
Как утра раннего заря!"
- Ось так! – сказав наш Заєць жваво,
Це не соромно дарувати
І буде завжди Зайцю слава
Як Пушкін буде на підхваті
То тут, то там такий же заєць,
Щоб здивувать своїх зайчих
Строчить, вилазячи зі шкіри,
Підслуханий недавно вірш.
|
|